Русалонька із 7-В + дуже морська історія

Письменниця Ольга Купріян (вона ж — "Христя Нечитайко") на своєму блозі — про 5-ту частину "Русалоньки...":
"А що, чекали сексу, правда ж? Ось і тримайте. Марина Павленко, мовби відповівши на закиди незадоволених життям критиків узяла й у п’ятій книжці про «Русалоньку із 7-В» зробила, як в анкеті фейсбука: «Усе складно». Сексу вам хочеться? Мало поцілунків і мрій про фату? Ок, тримайте, робіть із цим, що хочете. Вам уже цікаво? Мені теж. Але продовження не передбачається, бо Русалонька, себто Софійка Щербань, уже перейшла у 8-й клас і завершила свою ініціацію, помахала лапкою дитинству й ввійшла в повноправний підлітковий вік. [...]
Я вже відчуваю ваш трепет у передчутті подробиць. Ок, як подружка розповім трошечки, щоб не зіпсувати задоволення. У п’ятій книжці, що цікаво, найменше чарів і детективу. [...] Бо тепер тут «краєзнавчий любовний роман». Дівчачий, правдивий. Ви ж знаєте, я ніколи не брешу: я себе впізнавала на кожній сторінці. Усі ці вагання, перехоплені й не так потрактовані погляди, цей трепет і «метелики», і навіть невдалий перший поцілунок у мене теж був. І дівчаток, які починають статеве життя у дванадцять, я теж знала… І на «правильних» хлопців не відразу увагу звертаю, і в Криму була, і Південний Буг бачила… Усе знайомо, усе правда.

Правда те, що ми, дівчата, не завжди знаємо, чого хочемо, особливо у дванадцять-тринадцять років. А ще ми трохи підсліпуваті, це теж правда. Хороший і надійних хлопців, які поруч із нами все життя, помічаємо не на перший рік. Соромно, але що вдієш. Є надія принаймні, що Софійка через якийсь час свого ідеального Сашка таки помітить, і вони обоє ще будуть не дуже досвідчені в любовних питаннях. Значить, чекати нам не більше п’яти років. Хай ще помучаться, Софії потрібен досвід. І мати з чим порівнювати, щоб не розкидатися пізніше таким скарбом. [...]
До слова, до краєзнавчості «Русалоньки з 7-В» додалася її екологічність. У книжці багато йдеться про те, як важливо оберігати природу, збирати сміття, не доводити до пожеж, не бруднити води й не заважати своїм існуванням тим, хто живе на цій землі давніше, ніж ми. [...]
А загалом – повість дуже мила, тримає в тонусі, змушує переживати й тримати кулачки за нетямущу Софійку, збагачує знаннями. І вона дуже-дуже літня. Кримська. Південнобугівська. І майже не містична. Якщо не враховувати магії камінчика, яку можна списати на бурхливу фантазію Софійки. А ви ж то в курсі, яка в неї уява, еге ж? Ви ж читали всі чотири попередні книжки?) Якщо ні, то ось тут читайте про чотири перші «Русалоньки з 7-В».